Міністерство юстиції України «зажимає» зарплатню для мобілізованих в АТО співробітників

0















Четвертий рік в країні так зване АТО, а по суті війна на сході. З початку конфлікту було моблізовано багато цивільних. Аби якось компенсувати працюючим в різних сферах мобілізованим особам їх заробітки, держава зобов’язалась на період проходження військової служби зберігати за мобілізованим працівником його місце роботи і виплачувати збережений середній заробіток. Про це нам каже стаття 119 Кодексу законів про працю України. Нібито все гарно і справедливо, але тільки на перший погляд.

Воювати йдуть не на пару місяців, а на роки. Майже за чотири роки війни заробітна платня неодноразово збільшувалась, оклади зростали, особливо в державних структурах, то логічно, що і збережений заробіток мобілізованих повинен зростати. Законодавчо закріплений механізм такого зростання Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 № 100. Цей Порядок передбачає, що за мобілізованим працівником зберігається середній заробіток, розрахований виходячи з двох попередніх місяців роботи. Але якщо підприємство підвищує посадові оклади, то середній заробіток мобілізованого також підвищується на певний коефіцієнт коригування. Коефiцiєнт коригування визначається дiленням окладу, установленого працiвниковi пiсля пiдвищення, на оклад, який був у працiвника до пiдвищення. Простою мовою, оклад мобілізованого працівника до його підвищення ділеться на оклад після підвищення і помножується на середній збережений заробіток.

Якщо ж підвищення окладів відбувалось неодноразово за період увільнення працівника для несення військової служби, необхідно збережений заробіток коригувати на коефіцієнти всіх підвищених окладів. Але не всі працедавці такі сумлінні, тому свої гроші доводиться вибивати в судах.

Перший свій судовий процес зі стягнення невиплаченого заробітку з урахуванням вищезазначеного коефіцієнту підвищення мною було виграно частково в перших двох судових інстанціях – номер справи 805/535/17-а. З 2015 року мене мобілізовано з одного з районних відділів виконавчої служби Донецької області. З того часу працівникам управлінь юстиції неодноразово підвищували оклади. Всім, крім тих, хто захищає Батьківщину.

Про них якось забули. Мені з 2015 року до 2017 року Міністерство юстиції платило трошки більше двох тисяч на місяць збереженого заробітку.

Причому мій оклад як заступника керівника районного відділу виконавчої служби неодноразово зростав: з 1218 гривень в 2015 році до 3900 в січні 2017 року. А я продовжував отримувати свої дві тисячі, навіть менше, ніж посадовий оклад, навіть менше, ніж мінімальна зарплата. Але в суді мені не вдалось довести цілком свою правоту, адже адміністративні суди більш сприймають аргументи органу влади, особливо, якщо мова про бюджетні кошти. Позов задовольнили частково приблизно на третину суми. Зараз справа в касаційному суді, сподіваюсь на його компетентність.

Не чекаючи на рішення ксасаційного суду, вдруге звернувся до суду з аналогічними вимогами, але за наступний період — з січня 2017 року. В позитивному результаті не був впевнений судячи з першого судового процесу, але помилився. Позов мною було виграно майже цілком в двох інстанціях – номер справи 805/2311/17-а. В цьому випадку мені вдалось достукатися до суддів, що не може працівник отримувати заробітну платню менше мінімального розміру і менше встановленого законодавством окладу. Завдяки суду мій заробіток в територіальному управлінні юстиції зріс з двох до восьми тисяч триста гривень. Є різниця? Отак Міністерство «справедливості» начолі з реформатором Павлом Петренко дурить захисників країни.

В той час, як учаник АТО вимушений вибивати в судовому порядку свої копійки, Міністерство юстиції в підконтрольному йому відомстві – Державній виконавчій службі під головуванням Сергія Шкляра роздало в 2017 році премій своїм виконавцям від одного до сімнадцяти мільйонів гривень в одні руки. Нібито за сумлінну працю і звісно ж без відкатів.

Таке свавілля по відношенню до мобілізованих відбувається і в інших міністерствах, зокрема в Міністерстві освіти. Мені відомі випадки не тільки заниження заробітків, але й звільнення з місця роботи. Готовий надати юридичну допомогу тим, хто терпить цю несправедливість. Працівникам, увільненим від роботи з Міністерства юстиції та підпорядкованих йому підрозділів для несення військової служби напевно не доведеться відстоювати свої права в судах, адже мною подана заява до Державної служби України з питань праці з вимогою проведення перевірки дотримання норм трудового законодавства щодо мобілізованих праівників Мін’юсту.

Учасник бойових дій, діючий учасник АТО, заступник керівника відділу Державної виконавчої сліжби, кандидат в приватні виконавці
Денис Матвійчук

 

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий