Прокол ВККС та СБУ: судді, які залишилися в «ЛНР», уникли звільнення

1

Вища рада правосуддя 15 травня ухвалив рішення, яке можна назвати сенсаційним. Вперше у вітчизняній практиці головний дисциплінарний орган відмовився звільнити суддів, які після подій 2014 року залишилися на території самопроголошених республік».

З 12 суддів, що залишилися в «ЛНР», чиї дисциплінарні справи розглядалися одними з останніх, Вища рада правосуддя звільнив лише двох, стосовно яких існували серйозні підозри в зраді.

Історія довжиною в три роки

Ще 25 жовтня 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів рекомендувала ВСП звільнити групу з 14 суддів судів Луганської області, що залишилися після подій 2014 року на території, непідконтрольної Україні. У провину даними суддям було поставлено те, що вони фактично самоусунулися від виконання обов’язків судді, не подавали відповідні декларації, не підтримували зв’язки з судами, до яких вони були прикріплені, тривалий час перебували на територіях, які не контролювалися українською владою.

У своїх письмових поясненнях судді тоді ж пояснили, що ще в 2014-2015 роках вони хотіли звільнитися або вийти у відставку, мотивуючи це тим, що з різних причин не в змозі переїхати на довгий час на територію України. Однак через проблеми з призначенням і звільненням суддів у 2014-2015 роках, коли відповідні органи були фактично паралізовані або не розглядали подання, їм це зробити не вдалося. Крім того, щодо деяких суддів виникли підозри, що вони працюють на владу так званої «ЛНР».

Втім, у Вищої ради правосуддя було свою думку з приводу ситуації, що склалася. Як повідомив доповідач Микола Гусак, в дисциплінарних справах десяти суддів, які належало розглянути Раді правосуддя 15 травня, відсутні докази їх причетності до протиправних дій.

Як випливає з доповіді члена ВСП, всі судді з даної групи в 2015 році зверталися із заявами про відставку або звільнення за власним бажанням, після чого Вища рада юстиції внесла подання на звільнення більшості з них у Верховну Раду. Але в 2016 році парламент повернув подання ВРЮ для перевірки. У правоохоронних органах і парламенті вважали, що раз судді не виїхали на контрольовану українською владою територію, то вони можуть співпрацювати з т. зв. «ЛНР» і, отже, не можуть бути звільнені за загальними підставами. Після цього матеріали щодо суддів з Луганської області були відправлені до ВККС для проведення перевірки.

Два з дванадцяти

Як зазначив Микола Гусак, хоч у ВККС і провели відповідну перевірку, її результати викликають питання. Тільки в двох випадках з 12 є чіткі докази, що судді співпрацювали з владою т. н. «ЛНР». З матеріалів дисциплінарних справ випливає, що в т. н. «генеральній прокуратурі «ЛНР» на посаді прокурора відділу з нагляду за дотриманням закону при проведенні попереднього слідства» працює суддя Артемівського райсуду Луганська Марина Труфанова. Також підтверджено, що суддя Стахановського міського суду Луганської області Марина Кузнєцова 6 травня 2016-го і 17 листопада 2017 року прочитала студентам місцевих «навчальних закладів» дві лекції про «конституції «ЛНР». За даними СБУ, в даний час вона є суддею «Стахановського міського суду «ЛНР».

Раніше під підозрою у вчиненні протиправних дій перебувала суддя Свердловського міського суду Луганської області Тетяна Маркова, яка, за даними СБУ і прокуратури, продовжує працювати суддею цього ж суду, але тільки в «ЛНР». Втім, чітких доказів її діяльності «ЛНР» Раді правосуддя представлено не було. При цьому у своїй заяві на адресу ВСП Т. Маркова повідомила, що вона не працює в судовій системі «ЛНР» і не порушила присяги судді. Неможливість покинути непідконтрольну територію суддя пояснила необхідністю догляду за літньою матір’ю і братом-інвалідом.

Не підтвердилися претензії до судді Краснодонського міськрайонного суду Луганської області Наталії Булавиной. За даними СБУ, 26 квітня 2017 року, будучи суддею цього ж суду, але вже під «юрисдикцією «ЛНР», М. Булавіна нібито брала участь у нараді в Луганську, яка стосувалася розробки «процесуальних кодексів «ЛНР». Втім, конкретних доказів таких дій судді знову представлено не було.

Зазначимо, що у судді Краснодонського міськрайонного суду Валера, за даними правоохоронних органів, син «ЛНР» є «заступником прокурора» Артемівського району Луганська, а дочка працює в «генеральній прокуратурі «ЛНР». Втім, сам він у співпраці з місцевими «владою» помічений не був.

Сім інших суддів Луганській області також не були помічені в будь-яких контактах з «владою «ЛНР». Так, колишня голова Перевальського районного суду Луганської області Алла Вишнякова в 2015 році намагалася перевестися в Добропільський міськрайонний суд Донецької області, але в підсумку ВККС обмежилася її тимчасовим прикріпленням до Рубіжанському міському суду Луганської області. Незабаром суддя досягла граничного для роботи суддею віку 65 років. Виїхати з «ЛНР» суддя не змогла з-за проблем зі здоров’ям, як своїм, так і родичів. У суді А. Вишнякова працювала на різних посадах з 1968 року.

У судді Свердловського міського суду Луганської області Володимира Алейнікова у важкому стані здоров’я перебувають близькі родичі, а на території України рідних у нього немає. У схожих ситуаціях виявилися суддя Жовтневого райсуду Луганська Олександр Ситник, суддя Свердловського міського суду Віктор Ковтун, суддя Краснодонського міськрайонного суду Валентина Кузьмич, суддя Стахановського міського суду Олександр Очеретний та суддя Артемівського міського суду Луганська В’ячеслав Шелюта. Відповідні документи про здоров’я, як своєму, так і родичів, як правило, судді змогли надати. Деякі з суддів виїжджали з території «ЛНР» у 2014-2015 роках, але потім були змушені повернутися назад. Деякі з них в даний час опинилися в складному матеріальному становищі, аж до того, що виживають завдяки підсобного господарства.

Рада правосуддя вник у деталі

Вища рада правосуддя, вивчивши обставини дисциплінарних справ, вирішив, що достатніх підстав для звільнення суддів з Луганської області за порушення присяги немає. Докази співпраці з владою «ЛНР» Раді представлені не були. Причини, за якими судді не змогли переїхати в Україну, слід взяти до уваги, до того ж в 2015 році ці судді самі намагалися звільнитися. З цієї ж причини ВСП не взяв до уваги факти неподання суддями електронних декларацій, оскільки на момент дисциплінарних розглядів судді вже подали заяви про звільнення і не здійснювали правосуддя.

У підсумку було прийнято рішення звільнити тільки суддів Марину Труфанову і Марину Кузнєцову. У звільненні інших десяти суддів було відмовлено.

Нагадаємо, що 3 квітня також уникнув звільнення за порушення присяги суддя Алчевського міського суду Луганської області Леонід Выскребенцев, якого ВККС рекомендувала звільнити за аналогічних обставин. 24 квітня він пішов у відставку.

Источник

Оставить комментарий